У першій грі, яка відбулася на «Олімпійському», він доставив чимало клопоту обороні команди Сергія Реброва.
Талант з країни фараонів
Мохамед Салах – вихованець школи клубу «Ераб Контракторс» (відомого також під назвою «Мокавлун»), де він був гравцем основного складу з 2010 року. Після трагедії у Порт-Саїді на початку 2012 року чемпіонат Єгипту був припинений. Можливо, саме це спонукало Салаха вже влітку того ж року перебратися до Європи. Однак вибрав він аж ніяк не топ-чемпіонат Старого Світу. Ще навесні він підписав чотирирічний контракт зі швейцарським «Базелем», який набрав чинності вже влітку, у день 20-річчя Мохамеда.
Дебют за новий клуб припав на матчі відбіркового туру Ліги чемпіонів. «Базель» не пробився до групової стадії, зате в Лізі Європи дійшов до півфіналу. Вже тоді Салах звернув на себе увагу всієї футбольної Європи.
Ще більш голосно він заявив про себе в сезоні 2012/2013. У груповому раунді Ліги чемпіонів «Базель» двічі обіграв «Челсі» Жозе Моуріньо, і обидва рази завдяки голам єгипетського форварда. У домашньому матчі він став автором єдиного м'яча, а на «Стемфорд Брідж» зрівняв рахунок, після чого команда Мурата Якіна вирвала перемогу.
Взимку того ж сезону Мохамед вже приміряв футболку «Челсі» з 15-м номером на презентації в Лондоні, після того, як він уклав із клубом п'ятирічну угоду, а Роман Абрамович перевів на рахунок «Базеля» 13 з половиною мільйонів євро.
Однак у новому сезоні Салах міцно засів на лаві запасних, із чим форвард категорично не захотів миритися. Взимку поповзли чутки про його можливий трансфер або оренду до іншого клубу, які спочатку Жозе Моуріньо відкидав, заявляючи, що, враховуючи кадровий дефіцит, форвард потрібен його команді. Проте утримати Мохамеда «особливому» не вдалося, і в останній день трансферного вікна Салах на правах оренди перебрався на Апенніни, до Флоренції.
За неповних три місяці в Італії Салах став однією із ключових персон у команді Монтелли. У серії А він провів дев'ять матчів (чотири з яких – у стартовому складі), забивши чотири голи. Мабуть, найяскравішим для нього поки є виїзний кубковий матч «Фіорентини» проти «Ювентуса», в якому дубль єгиптянина приніс «фіалкам» перемогу.
Салах виходив у стартовому складі у всіх п'яти матчах «Фіорентини» у Лізі Європи цього року, відзначившись одним голом (у грі з «Тоттенхемом»).
Варто відзначити персональні нагороди єгипетського дарування. Салах неодноразово визнавався кращим – за підсумками 2013 року він став найкращим гравцем чемпіонату Швейцарії, а в 2012 році отримав титул найкращого молодого футболіста африканського континенту.
Визначними рисами у грі Салаха є його вибухова швидкість і непередбачуваність у прийнятті рішень, нескінченна імпровізація на футбольному полі. За словами алленаторе «фіалок» швидше за Салаха з футбольним м'ячем бігає тільки Лео Мессі. Один із голів у кубковому поєдинку з «Ювентусом» він забив, протягнувши м'яч через цілих 70 метрів. Корисний Салах і в підіграванні партнерам, і в завершенні атак – нерідко його можна побачити на вістрі, у штрафній суперника.
Від хлопця зі 130-го кілометра до лідера «Динамо»
У київському «Динамо» є гравець, який, напевно, має набагато більший вплив на варіативність і креативність гри команди у нападі, та й на малюнок гри у цілому, ніж Салах у «Фіорентині».
Цей гравець так само, як і єгиптянин, грає переважно на правому фланзі атаки. Це один із лідерів «Динамо» та національної збірної України, другий віце-капітан «біло-синіх» Андрій Ярмоленко. Як і Салаха, Ярмоленка відрізняють його креативність, вміння взяти гру на себе і поодинці вирішити будь-який епізод на користь своєї команди. І в майбутній грі, в якій «Динамо» потрібно у що б то не стало забити гол, це його вміння, як і вміння відтягнути на себе, відвернути увагу відразу декількох гравців команди-суперниці, вкрай важливе.
Незважаючи на наполегливі чутки про ймовірний перехід Ярмоленка в один із європейських топ-клубів (у тому числі і до «Челсі», якому належить контракт Салаха), які активно мусуються в пресі не тільки в періоди трансферних вікон, але і посеред сезону, Андрій продовжує рухатися до своєї мети – досягти успіху і завоювати трофеї, виступаючи за свій рідний клуб (разом із чернігівською «Десною»), київське «Динамо».
У нинішньому сезоні «Динамо», очолюване Сергієм Ребровим, як ніколи за останні кілька сезонів, близьке до успіху на внутрішній арені. І в єврокубку команда дісталася до пізньої стадії – чвертьфіналу Ліги Європи. Зробити ще один крок, ще ближче наблизитися до заповітної мрії своїй команді повинен допомогти Ярмоленко, якого європейські суперники «біло-синіх» частіше за інших називають головною зіркою і найнебезпечнішим гравцем у нинішньому «Динамо». Звісно, визнання – хороша річ, та з іншого боку це діє не на користь Андрію, адже суперники часто приділяють йому найбільше уваги, великими силами намагаються закрити його, виключити з гри.
У поточному сезоні Ярмоленко вже досяг свого середнього показника за кількістю голів за сезон у Прем'єр-лізі. При тому, що чемпіонат проводиться з 26-ти турів, а не з 30-ти, на рахунку Ярмоленка на даний момент вже 11 м'ячів (у попередніх чотирьох сезонах було 11, 12, 11 і 12). Ділячи з Артемом Кравцем титул кращого бомбардира команди в чемпіонаті, Андрій є одним з кращих бомбардирів команди і в Лізі Європи, так само, як і Олег Гусєв, забивши 4 м'ячі (у десяти матчах, всі в стартовому складі).
Ярмоленко на три роки старший, і, отже, досвідченіше свого зоряного візаві. Але головне – він набагато довше грає за свою нинішню команду, набагато краще розуміє і відчуває на футбольному полі своїх партнерів, що дає йому незаперечну перевагу, адже Салах виступає за «Фіорентину» без малого три місяці, і поки всі найкращі епізоди з його участю найчастіше є лише результатом високої індивідуальної майстерності.
У Андрія ж на рахунку вже вісім гольових передач в УПЛ і шість у Лізі Європи цього сезону. Залишилося тільки продемонструвати свої кращі якості й найкращу гру на полі у воістину вирішальний момент – у четвер на полі «Артеміо Франкі».
Ігор Бондаренко
* колаж Богдан Ілюк