- Це-перемога, яка увійде в історію і багатьом запам'ятається на все життя. Був на стадіоні. Враження-супер. Починаючи від виконання гімну України (такого гарного виконання більше не пам'ятаю), продовжуючи грою (у тому числі, пресингом і самовіддачею) і закінчуючи результатом.
Не зовсім згоден з тими, хто говорить про недооцінку нас французами, як про головну причину нашої перемоги. Готуючись до гри, ми розібрали суперника в цілому і поодинці практично до молекул, відповідно вибрали тактику, і те, що вміємо, зробили на 100%. Французи намагалися, намагалися грати першим номером, але, на мій погляд, самі не витримали напруги гри, темпу, і її щільності (кількість єдиноборств на одиницю часу). А це вже говорить про клас нашої збірної, а не про банальну недооцінку суперником.
Що буде у вівторок? Якщо чесно, то не знаю. Дуже важким буде початок: нерви, навал, провокації, спроба підсадити нас на картки - все це треба витримати. Уміння добре контролювати м'яч було б дуже до речі, але тут і можуть бути у нас проблеми. Якщо не зможемо пред'явити контргру - буде дуже погано. Французів, які володіють ініціативою, територією і куражем, зупинити непросто. Ну і кінцівка буде ще та, як би не складалася гра. До неї , мені здається, навіть по-особливому готуватися треба. Зуміти зберегти сили, концентрацію, зробити правильні заміни. Про те, щоб дограти в повному складі, навіть нагадувати не хочеться.
Я писав про той психологічним тиск, який відчуває збірна Франції. Іронія в тому, що ми тепер під таким же . Цілий рік збірній могли пробачити будь-який результат, зараз теж, напевно. Та ось тільки самі гравці собі не пробачать, якщо... Це тисне додатково. Але все одно-вірю! - Написав Олександр Сопко.