Через одинадцять років після того, як Валерій Лобановський привів київське «Динамо» до першого тріумфу в Кубку Володарів Кубків, здобутому завдяки перемозі у фіналі над «Ференцварошем», клуб повторив цей подвиг, розгромивши мадридський «Атлетіко» Луїса Арагонеса 3:0 на «Стад Жерлан» в Ліоні.
Протягом єврокубкової кампанії 1985-86 динамівці виглядали так вражаюче, що виграли всі домашні поєдинки, а також фінал з різницею мінімум у три м'ячі.
Кияни домінували протягом усієї гри, починаючи з того моменту, як Олександр Заваров відкрив рахунок вже на п'ятій хвилині матчу.
У другому таймі він кульгаючи змушений був залишити поле.
Команда Лобановського використовувала жорсткий пресинг і реактивно виходила з оборони. Кияни також добре організовували контратаки, що в кінцевому результаті і втілилося у другий гол.
Василь Рац пройшов по лівому флангу і відпасував в центр на Ігоря Бєланова, який зробив два дотики і, не дивлячись, перевів м'яч правіше на Вадима Євтушенка, який в свою чергу підключив до атаки набігаючого Олега Блохіна. Форвард «Динамо» акуратно перекинув м'яч через воротаря «Атлетіко».
Перемога була в кишені, хоча часу ще було достатньо для того, щоб Євтушенко забив третій м'яч киян. Після матчу пригнічений Арагонес заявив: «У нас не було ні єдиного шансу».
Тренер і його команда
Валерій Лобановський
Відомий завдяки своєму науковому підходу до роботи і жорсткій дисципліні в його командах, він тричі вставав біля керма «Динамо», в результаті вигравши 13 чемпіонатів СРСР, дев'ять національних кубків і два Кубка володарів кубків.
Валерій Лобановський називав стиль гри своєї команди «універсальним». Він навчав гравців атакувати і захищатися як єдине ціле. Коли кияни володіли м'ячем, вони намагалися атакувати широким фронтом, а коли захищалися, пресингували суперника і позбавляли його простору.
Лобановський тренував і національні збірні. Тричі він очолював збірну СРСР, а також працював з командами ОАЕ, Кувейту і України.
Він помер в 2002-му, коли йому було 63.
Огляд матчу:
Повний матч: