Через два з половиною тижні після тієї поразки головний тренер національної команди Михайло Фоменко, 65 років, дає інтерв'ю "Газеті по-українськи"
.Який основний висновок зробили для себе після поєдинків з Францією?
- Не треба займати в групі друге місце. Виходити на Кубок світу безпосередньо - з першого. Зрозуміло, нам дістався найсильніший суперник у стикових матчах. Вважаю мінусом і те, що перший поєдинок проводили вдома, а не на виїзді.
Чому?
- Не думаю, що французи, якби приймали нас в першому матчі, діяли б настільки агресивно. А так, після програного виїзного матчу, вся їхня країна стояла на вухах. Настільки дістали футболістів, що ті вийшли на поле і були готові розірвати кожного, хто потрапить під руку.
Якби ми навіть поступилися в першому паризькому матчі, то "дванадцятий гравець" у Києві змусив би наших зробити те, що треба було зробити.
Потрібно констатувати: нам важко проводити два матчі за чотири дні з таким суперником. У березні ми виграли в Польщі досить впевнено, з Молдовою було вже складніше - не встигли відновитися. А тут - Франція.
У паризькому матчі ви змінили стартовий склад, і це було продиктовано не тільки травмами або дискваліфікацією. Для того, щоб освіжити команду?
- Так. Треба було реагувати на зміни у французів. Вони виставили п'ять нових осіб, і ті допомогли. У нас вийшли троє свіжих футболістів. Їм цього зробити не вдалося. Однак підкреслю: це не їх поразка, а спільна.
У який момент поєдинку в Парижі зрозуміли: все йде не так, як того хотілося б?
- З самого початку. На третій хвилині Вальбуена пробив впритул, П`ятов зреагував блискуче. Не пропустили, але було дуже прикро. Бачиш, що відбувається, а змінити нічого не можеш, тому що немає важелів. Це - найстрашніше.
Якість газону на "Стад де Франс" було жахливою. Українцям, по ідеї, це повинно було б допомогти, тому що вони - менш технічна команда.
- Поле полили перед матчем. Зустрічне питання: як ви думаєте, французи це зробили для себе чи для нас?
Перший гол Україна пропустила тоді, коли вирівняла гру. Це був ключовий момент?
- Відповім так: команда, яка програє боротьбу, не може розраховувати на успіх у поєдинку. Ми були гіршими за цим компонентом в Парижі.
Під час французького матчу ви вели себе дуже емоційно. Це була реакція на роботу арбітра чи бажання завести своїх підопічних?
- Виключно протест проти суддівської бригади. Наприклад, перший гол ми пропустили після штрафного, призначеного нібито за гру рукою Едмара. - Нічого подібного там не було.
Але нам забили не прямим ударом зі штрафної. Рібері дали пробити з лінії штрафного, після чого не встежили за Сахо.
- Я й кажу, що в першу чергу винні ми, бо програли боротьбу. Але хіба це виправдовує дії арбітра? Ви запитували про ключовий момент матчу. Я вважаю таким навіть не другий гол, забитий з очевидного офсайду: гаразд, до того у французів забрали "чистий" гол. Але за що видалили Хачеріді? Там же навіть контакту не було. Ніякого. Штрафний неправомірний - не те, що жовта картка.
Без Хачеріді ситуація стала важкою. Ми залишилися без третього основного захисника, порівняно з київським матчем. Перебудувати гру можливості не було. Довелося бути переважно в обороні і більше відпрацьовувати на полі.
Чи потрібні футболу відеоповтори?
- Так. Це дозволить уникнути критичної кількості помилок, які трапляються в поєдинках різного рангу. Є техніка, і її перевагами варто користуватися. Якщо мені треба їхати з Києва в Суми, я сідаю в машину, а не пересуваюся на своїх двох. П'ять арбітрів? У чемпіонаті України такий метод використовують, але не можна сказати, що він допомагає.
Форвард Марко Девіч не зіграв жодної хвилини проти Франції. У вас з ним конфлікт?
- Якби був, футболіст не отримав би виклик до збірної. Нічого такого немає.
Важко було посадити на лаву запасних Анатолія Тимощука - ще донедавна капітана і лідера збірної?
- Це ж не я його садив, а принцип: у збірній грають ті, хто придбав достатньо практики в клубах.
Що ви робите зараз?
- Аналізую попередні матчі. Переглядаю поєдинки національного чемпіонату. Взимку планую відвідати турнір в Ізраїлі за участю "Металіста", "Шахтаря", "Зеніта" і ЦСКА. У березні зіграємо товариський матч. Зараз надходять листи до "Федерації Футболу України", є пропозиції провести Чемпіонат Світу з якоюсь із збірних, яка поїде до Бразилії.
Яка оптимальна кількість команд в чемпіонаті України?
- Дане запитання не по адресу. На нього мають відповідати люди, від яких це залежить. Тобто президенти клубів.
Хіба думку головного тренера збірної не враховують?
- Процес є процес. Вплинути на нього я не можу. Можу тільки сказати таке: більше команд в Прем'єр-лізі - для мене особисто краще, бо перед очима в серйозних матчах буде більш широке коло українських футболістів.
Аналогічно - ліміт на легіонерів. Його встановлюють інші люди. Мені нічого не залишається, як погодитися з правилами гри.
Яскраво грає атакуючий півзахисник донецького "Металурга" 20-річний Сергій Болбат. Слідкуйте за ним?
- Відтоді, коли про нього не говорили з таким захопленням, як тепер.
Нинішній чемпіонат вам подобається?
- Добре, що боротьбу за чемпіонство ведуть п'ять команд.
Це підтвердження того, що "Шахтар" з "Динамо" здали чи інші клуби підтягнулися?
- Думаю, спрацювали обидва фактори.
Чи потрібен нам об'єднаний чемпіонат з Росією?
- Як можна чітко відповісти на це питання, якщо не знаєш, як улагоджені правові моменти? Скільки команд будуть грати від такого турніру в єврокубках? Хто судитиме ці матчі? Я думаю про те, що є, - про чемпіонат України. А про те, що буде, нехай думають люди, які хочуть це створити.
Слід пам'ятати ось що: професійні якості повинні бути вище емоцій. Останні повинні допомагати, а не руйнувати. У нас як: люди дають гроші сьогодні, а результат вимагають вчора.
Рівень російського чемпіонату вищий, ніж український?
- Не сказав би. Коштів там більше, відомих у Європі футболістів - теж. Але той же "Шахтар", думаю, точно не слабший будь-якого російського клубу.
У вас є намір відвідати влітку Бразилію, щоб подивитися поєдинки Кубка світу?
- Поки не знаю, чи поїду.
Ваші симпатії на турнірі?
- Іспанія, Німеччина, Англія.
Чи здатна якась африканська збірна вперше в історії дійти до півфіналу?
- Кадрово і тактично - так. Але все залежатиме від того, наскільки гравці будуть віддавати себе збірній. Тому що той же камерунець Ето'О сьогодні не грає за збірну, потім погоджується, коли його ледь не президент країни просить. Я завжди говорив: так не повинно бути.
Візьміть, наприклад, Рібері. Я проголосував за нього в опитуванні на звання кращого футболіста світу-2013. Тому що колишній Рібері міг підвести команду, заробити видалення і не зіграти у фіналі Ліги чемпіонів (йдеться про 2010 рік - "ГПУ"), встряти в конфлікт у таборі національної команди. Сьогоднішній - вимуштрував Гайнкес (колишній тренер мюнхенської "Баварії" - "ГПУ"). Зараз Рібері - чудовий футболіст, який направляє спортивну злість у потрібне русло, на користь команді.
Добре, що в Києві ми не дали зіграти йому. У Парижі цього зробити не вдалося.
Хотів би договорити з Лобановським.
Михайла Фоменка вважають учнем Валерія Лобановського.
- Якби у мене була можливість зараз зустрітися з Валерієм Васильовичем, я не говорив би тільки про футбол, - каже Михайло Іванович. - Його цікавили різні теми. Звичайно, тепер Валерій Васильович був би дещо інший, ніж колись, - він дуже чітко реагував на тимчасові зміни. Хотілося б договорити з ним про те, про що не домовилися раніше. Постійно щось заважало. В останні роки життя великого тренера мені нечасто випадала нагода поспілкуватися з ним.
Роман Шахрай