Нападник київського "Динамо" підвів підсумки першого півріччя виступів в українській прем'єр-лізі, віддавши належне вболівальникам динамівського клубу.
- Перші дні відпустки я проведу в Голландії, потім поїдемо з сім'єю в Дубаї, після чого плануємо відпочити на Мальдівах, де, судячи з усього, і зустрінемо Новий рік. У другій частині відпустки планую відвідати родичів на батьківщині в Сурінамі.
- Ви вже звикли до нової країни, нового середовища?
- Звичайно, шести місяців в Україні було цілком достатньо для цього. Я вже добре знайомий з містом, ні в чому не відчуваю обмежень, мені комфортно у всьому, та й займаючись мовою я вже на побутовому рівні можу цілком спокійно висловлюватися. Так що я, дійсно, щасливий, жити в Києві.
- Що було для вас найбільш незабутнім моментом в «Динамо»?
- Складно сказати так відразу. За той час, що я тут, було багато як приємних моментів, так і не дуже. Запам'яталися зустрічі і спілкування з уболівальниками, вони чудові.
Хоч добре ми граємо, хоч погано, вони нас завжди підтримують, і ми це дуже цінуємо, це дуже важливо. Тому, звичайно, мені хочеться щось дати їм натомість, показувати хороший футбол і частіше радувати їх перемогами. Також важливо, що «Динамо» зустріне єврокубкову весну. Але все ж найголовніший момент, думаю, буде в кінці сезону, коли вирішуватиметься доля чемпіонства.
- Ви забили сім м'ячів за нашу команду. Який з них вважаєте найбільш важливим, а який - найкрасивішим?
- Напевно, найкрасивіший м'яч я забив київському «Арсеналу», він добре мені запам'ятався. А найважливіший, мабуть, на НСК «Олімпійський» «Рапіду». Ми програвали 0:1, я зрівняв рахунок, а нічия дозволяла нам пройти далі. Після цього команда пішла вперед, і ми забили ще два голи.
- Ви пам'ятаєте свій перший гол в Україні?
- Звичайно, я добре пам'ятаю всі м'ячі, які забивав за «Динамо». Вперше я відзначився у домашньому матчі товариського турніру проти «Спартака». А в офіційних матчах - в домашньому матчі плей-оф Ліги Європи з казахстанським «Актобе». А потім я ще забив двічі донецькому «Металургу», коли ми перемогли 9:1.
- Хто став вашими новими друзями в Україні?
- У команді я найбільше спілкуюся з Аруною, крім того, що ми говоримо на одній мові, ми ще й сусіди, і іноді разом їздимо на базу або виходимо гуляти в місто. Також англійською говорить Браун Ідейє, так що ми зійшлися, в основному, за мовним принципом.
- Ви є активним користувачем різноманітних соціальних мереж. Ви приділяєте цьому багато часу?
- Якщо чесно, ні. Наприклад, моїм Інстаграмом допомагають займатися інші люди, які постять різну інформацію від мого імені, так що я не все це роблю сам.
- Ви вже провели в Києві півроку, які ваші враження? Чи були виправдані ваші очікування?
- Так, безумовно. Не втомлююся повторювати, що «Динамо» (Київ) - це великий клуб, і підтвердження цьому можна побачити скрізь: у вболівальницькому середовищі, у ставленні до нас суперників. Якщо команда програє, це стає для всіх головною темою для обговорення. У маленьких і не настільки видатних командах, якщо ти програєш, цього ніхто не помічає. У «Динамо» ж, повторюся, це ціла подія. Я радий захищати кольори цього клубу і, як вже говорив раніше, зроблю все, щоб допомогти команді стати чемпіоном. Саме це я і збираюся робити у другій частині сезону. Сподіваюся, мої очікування, як і очікування тисяч наших уболівальників, виправдаються.
- Чого ви очікуєте від жеребкування раунду плей-оф Ліги Європи в понеділок?
- Навіть не знаю. Думаю, нам випаде хороший суперник, адже багато команд «спустилися» з Ліги чемпіонів. Вірю, що ми добре зіграємо обидва матчі і пройдемо далі. Якого суперника хотів би отримати? Думаю, «Аякс» був би хорошим варіантом. Не те, щоб ця команда була особливою для мене, просто, якщо попадеться «Аякс», можу пообіцяти, що я йому заб'ю. Досі так виходило, що у всіх матчах, які я коли-небудь грав проти цієї команди, я незмінно відзначався в їхніх воротах.