Про це він і розповів в ексклюзивному інтерв'ю офіційному сайту «Динамо» (Київ):
- «Динамо» для мене рідний клуб, я давно хотів продовжити контракт, і радий, що це, нарешті, відбулося. Я вихованець клубу, моя перша велика мрія була потрапити до основного складу «Динамо», тепер мрію закріпитися в першій команді. Для цього намагаюся з кожним матчем покращувати свою гру, щоб приносити користь клубу та досягати позитивних результатів.
- Уже з січня ви могли підписати попередній контракт з іншою командою. Чому ви та клуб тягнули з продовженням угоди до останнього матчу?
- Не те, щоб тягнули, просто впродовж сезону вся увага була зосереджена на іграх та підготовці до них, мені не хотілося відволікатися на сторонні думки, більше думав про результати команди. Гадаю, немає великої різниці, підписувати контракт наприкінці першої частини сезону або між іграми. Головне, що керівництво клубу хотіло мене залишити, що повністю збігалося з моїм бажанням продовжувати грати в команді.
- Як можете оцінити для себе минулий рік? Першу його частину ви були ключовим гравцем «Говерли», в другій стали основним у «Динамо», взяли участь у матчах Ліги Європи, а на довершення ще й продовжили контракт. Можна сказати, що рік вийшов вдалим?
- Так, мабуть, рік був для мене хорошим, але я не хочу зупинятися на маленьких успіхах та досягненнях. Тому докладу максимум зусиль, щоб наступний рік став для мене ще більш плідним, ефективним та продуктивним.
- Згадалося, що першим на лівий фланг вас поставив Андрій Гусін...
- Так, і я дуже вдячний йому за це. У якийсь момент Андрій Леонідович спробував мене на цій позиції, я, начебто, непогано зіграв, і з цього все почалося.
- Минулого четверга ви провели повний матч Ліги Європи з віденським «Рапідом». Як було грати з цим суперником у порівнянні з поєдинками в чемпіонаті України?
- Гра із самого початку була важкою й доволі напруженою, ми ще й пропустили першими. Але було якесь внутрішнє відчуття, що відіграємося, а потім заб'ємо ще. На щастя, так і сталося. На останню гру перед відпусткою всі хлопці налаштовувалися дуже серйозно, до того ж ми грали вдома, й перемога нам була дуже потрібна, щоб вийти з групи.
- Здалося, в цьому матчі ви більше підключалися до атак, і це краще вдавалося...
- Я це завжди роблю відповідно до ситуації. Зрозуміло, що після того, як ми пропустили гол, потрібно було агресивніше йти вперед, і я намагався частіше підключатися до атак. Потім, коли рахунок нас влаштовував, потрібно було надійніше грати позаду. Словом, усе залежить від того, як складається гра, й що підказує тренер. Буває, вимагає, щоб я більше залишався позаду, а іноді говорить сміливіше йти вперед. І я намагаюся виконувати ці вказівки.
- Поділіться планами на відпустку, відпочивати будете в далеких країнах?
- Тепер, коли настала визначеність із моїм майбутнім, можна спокійно їхати відпочивати. Відпустку проведу на Кубі. У нас збирається хороша компанія хлопців, з якими все дитинство разом грали у футбол у динамівській академії, також із нами їде Саша Рибка із сім'єю та Сергій Шматоваленко з дружиною. Спочатку хотіли до Таїланду, але потім передумали. Емірати? Та там зараз буде стільки футболістів, що можна чемпіонат української Прем'єр-ліги проводити (посміхається). Новий рік святкуватиму в Києві, напевно, в тій же компанії. Потрібно відійти, відволіктися від футбольного року, трохи відпочину морально та фізично. А з Нового року з новими силами – в бій за чемпіонство, за золоті медалі.
- Чого ще очікуєте від майбутнього року?
- Думаю, він буде непростим і в змагальному плані, і в плані конкуренції. Останнє – завжди добре, це робить футболіста сильнішим, адже необхідно в кожному тренуванні доводити, що ти кращий, ніж інший претендент на твою позицію. У цьому й полягає запорука професійного зростання.