1. Резерв Шахтаря не використав свій шанс
Між виснажливим кубковим поєдинком із Зорею та відповідальним матчем Ліги чемпіонів проти Фейєнорда Паулу Фонсека дав відпочинок деяким основним виконавцям. Як наслідок, в грі зі Сталлю шанс проявити себе в першій команді отримав найближчий резерв «гірників»: Шевченко, Азеведо, Зубков, сюди ж можна віднести Коваленка.
Головний тренер Шахтаря випустив їх проти аутсайдера першості в основі та розчарувався. Зубков виглядав пасивно, неефективно і багато помилявся при передачах, Коваленко діяв з великим відсотком браку та не завдав жодного удару по воротах, а Азеведо був блідою копією Ісмаїлі.
Фонсека дуже категорично висловився про майбутнє цих футболістів у команді: «Вони кричать і просять про шанс, а коли отримали його, то не скористалися. Думаю, більше в них не буде можливості себе проявити». Кого конкретно мав на увазі коуч – можна лише здогадуватися, але факт залишається фактом – ротація коштувала Шахтарю двох очок.
2. Рівень УПЛ вже не здатен затьмарити кризу Динамо
Нічия з Карпатами довела безвиграшну серію Динамо в чемпіонаті до 5 матчів – клубний антирекорд. Результати можливо й неочікувані, але цілком логічні. «Біло-сині» мають перманентні проблеми з психологією. Вони вмикаються тільки після провалу, а якщо вдалося швидко оформити комфортну ситуацію, команда з почуттям виконаного обов'язку заспокоюється.
Друга ситуація мала місце у цьому турі. Кияни активно розпочали львівський матч, забили швидкий гол, могли організувати і другий, але згодом зупинилися, сподіваючись на класі довести гру до перемоги. Проблема в тому, що нинішнього класу не достатньо навіть для того, аби обігрувати середняків з нижньої частини турнірної таблиці (Чорноморець, Олександрія в основний час, Карпати).
В атаці все примітивно, оборона обрізається і пускає за спину Карраскаля та Мякушка. Карпати не показали нічого феноменального, просто настав той момент, коли регрес «біло-синіх» помітний вже і в нашому слабкому чемпіонаті.
3. Олімпік – фаворит у боротьбі за бронзу
Перед виїздом до Вереса донеччани мали серйозні кадрові втрати: і травми кількох важливих виконавців, і дискваліфікація Шабанова. В таких умовах Роман Санжар вибрав правильну стратегію та вивіз від прямого конкурента нічию.
До перерви Олімпік стримував настирливих рівнян (зважаючи на напір суперника, один пропущений гол сприймається за успіх), а в другому таймі взяв своє за рахунок козирів в особах Богданова та Мохи. Стабільність і дуже грамотна оцінка власних можливостейдають«олімпійцям» змогу залишатися головними претендентами на третє місце.
А сприяє цьому Ворскла, яка зазнала третьої поразки поспіль і відстала від Олімпіка вже на три очки. У полтавців серйозні ігрові проблеми, звалити все на невезіння не вийде. Команда просто не мала права дозволяти Зірці сміливо атакувати цілий тайм. Наступний суперник Ворскли – Динамо, а до 7 місця залишилося вже 4 очки.
4. Зоря зарано повірила в успіх
Луганці чудово розпочали домашній матч з Олександрією. Класна комбінація за участю Караваєва та Сіласа призвела до швидкого голу Юрі. Зоря не збавляла обертів і змушувала суперника помилятися. Друге взяття воріт Паньківа, здавалося, зняло питання про переможця зустрічі, настільки переконливими були «чорно-білі».
Складалося враження, що гості не уникнуть розгрому, але підопічні Юрія Вернидуба втратили контроль над грою. Вони занадто рано повірили в успіх, почали в енергозберігаючому режимі готуватися до виїзду в Берлін, а суперник несподівано прокинувся і зрівняв рахунок.
Наставник луганців зовсім не сварив футболістів за цю нічию, адже в такому режимі (матчі основою кожен 3-4 день), розриваючи опонента до середини першого тайму, важко не розслабитися.