Яким воно буде, завтрашнє дно?

Футбол України 2 Квітня, 18:27
​Ось, як не намагаєшся підбадьорювати себе та інших, а сувора дійсність опускає тебе на грішну землю раз по раз. Третій тур фінальних турнірів ЧУ, в цьому відношенні, був показовим.

У верхній шістці панувала передбачуваність. За винятком матчу в Маріуполі, де інтрига затрималася до середини другого тайму.

«Зоря» - «Шахтар» - 0:3

«Маріуполь» - «Динамо» - 2:3

«Ворскла» - «Верес» - 0:0

Лідер продовжив збивати зі свого шляху суперників, як ті кеглі в боулінгу. На дюжину його «Верняк», беручи до уваги напівмоментів, «Зоря» сподобилася відповісти випадковим попаданням в хрестовину воріт. Перший же гол Тайсона перед перервою став визначальним. Не дивно, що в такій грі найпомітнішою фігурою став Лунін, який рятував луганчан мінімум шість разів.

«Динамо» фактично оформило перемогу протягом семи хвилин - з 65-ї по 72-ю, зусиллями Шапаренка і Циганкова. При цьому ще на 60-й Яворський ледь не вивів знову вперед «Маріуполь»: його штрафний удар Бойко парирував в поперечину воріт. Відзначимо участь в двох голах Мишнева і Тотовицького - у господарів поля, і Шапаренко - у гостей.

У Полтаві мав місце бути один з нудних поєдинків сезону. Єдиний реально гольовий шанс упустив на 49-й хвилині для «Вереса» Куліш. Більше тут нам говорити нема про що. Втім, для учасників матчу здобуте очко мало вагу: завдяки йому «Ворскла» обійшла «Зорю» в боротьбі за медалі, а «Верес» - «Маріуполь» в змаганні за зону Європи.

«Сталь» - «Олімпік» - 0:0

«Зірка» - «Олександрія» - 0:0

«Карпати» - «Чорноморець» - 3:1

«Сталевари» з «олімпійцями» мали, грубо кажучи, по півтори можливості відкрити рахунок. Останніми - господарі поля на 68-й хвилині. Тому і тут закономірність нулевка.

У Кропивницького основні події завершилися рівно в той же час (а почалися незадовго до перерви). Різниця в тому, що всі три-чотири гольові моменти виникали біля воріт «Зірки». Тому, «Олександрія», мабуть, на перемогу «награла». Але кіпер господарів Паст свою дуель у Поляруса виграв.

«Карпатам» нарешті вдалося порадувати своїх уболівальників яскравою грою. Для цього знадобився такий безпомічний візаві, як нинішній «Чорноморець». Можливо, він і єдиного м'яча з пенальті толком не заслужив. За враженнями від матчу, великий рахунок був би доречнішим. На цьому блідому тлі феєрія Карраскалья, особливо в першому таймі.

Внизу, в поданні «Ті ж і «Олімпік», проглядається пекуче бажання вигребти з цього безодні у «Карпат», «Зірки» і «Сталі». «Олександрія» повільно, але вірно рухається їм назустріч, щоб злитися в екстазі. «Чорноморець» все більше нагадує горезвісного моряка з відомим місцем в мушлях - грунтуючись на дні.

Якщо говорити про турнірну інтригу, то формально сьогодні вона як і раніше актуальна для всіх учасників ЧУ, крім «Олімпіка». Але, на жаль, все це згубно відбивається на якості футболу. Низький виконавський рівень перетворює безкомпромісні сутички в сумне перетягування каната.

Що ми побачили в минулому турі? «Шахтар» продовжив свої ігри в «Чапаєва» на шаховій дошці: 22:0 в шести матчах нового року. Цього разу скинулися, не дивлячись, так звану «третю силу». Що це скаже про наш чемпіонаті?

У трьох іграх, разом узятих, було створено менше можливостей для взяття воріт, ніж в кожної з решти, окремо. Чи можна називати це футболом в принципі?

У Львові, за винятком короткочасного сплеску в кінцівці першого тайму, «міські гнали наших», жваво і азартно. Ну, хоч хтось із «смертних» і хоч колись порадів...

І лише в Маріуполі відбувся по-справжньому цікавий матч, гідний статусу фінальної шістки. Однак, на жаль, інтерес цей був підігрітий і зумовлений не стільки футбольної складової, скільки побічними обставинами.

Хто регулярно читає матеріали цієї рубрики, той в курсі: автор чесно і свідомо намагається пробудити в народі бажання дивитися наш чемпіонат. І, здавалося, восени для цього з'явилися достатні підстави.

Однак, як то кажуть, весна показала, хто і де наслідив. І сьогодні, якщо бути настільки ж відвертим, згадується сумний жарт, що гуляє в інтернеті. «Я весь час думаю про завтрашній день. Яким воно буде, завтрашнє дно?»