Цікаво, чому так відбувається? «Динамо» не вперше в цьому сезоні активно розпочинає матч, однак збавляє темп ще до перерви. Подібне було з «Аяксом» (на виїзді і частково – вдома), ще – в кількох матчах чемпіонату, і ось вчора на полі «Яблонця».
Але так не було з «Астаною» в першому турі групового етапу Ліги Європи. Тоді «Динамо» виграло перший тайм з рахунком 2:1, але після перерви не збавляло темпу. Можливо, тоді була не найліпша гра з точки зору реалізації моментів, але інтенсивність гри відповідала рівню амбіцій. Тож пропущений гол став дуже болісним ударом для гравців «Динамо» і, очевидно, тренерського штабу.Намагючись учитися на помилках, Хацкевич вирішив в матчі з «Яблонцем» зіграти інакше. Заробивши ту ж таки перевагу в першому таймі, після перерви «Динамо» знизило інтенсивність і розраховувало, очевидно, відсидітися в захисті. Проте індивідуальна помилка Піварича, за словами головного тренера, спустила всі плани киян за вітром.
Отож Хацкевич перехитрив сам себе: зігравши за шаблоном матчу з «Астаною», в нього були би реальні виправдання, а не ті, які ми чули після вчорашнього поєдинку. Індивідуальна хиба Піварича, звісно, мала місце і за неї тренер не відповідає, але навіщо було грати настільки інертно? Якщо задум все ж полягав у збереженні виграшного рахунку ціною пасивності в атаці, то логічно було би виставити «автобус». Але його не було.
Дуже показовий факт: лише троє гравців «Динамо» били вчора по воротах суперника (Гармаш, Буяльський, Циганков). У «Яблонця» футболістів, котрі відзначилися активністю біля чужих воріт – аж семеро. Ба більше, шестеро гравців «Яблонця» здійснювали ключові передачі (передачі під удари, виходи один на один), в той час як у «Динамо» таких футболістів лише троє (Буяльський, Циганков і Морозюк).
Хацкевич говорить про помилку Піварча при другому взятті воріт «Динамо», але мовчить про перший гол, який був забитий після простого розіграшу кутового. Це навіть простіше, аніж забивала «Астана», при подачах якої у штрафному майданчику Бойка залишалися неприкриті гравці. Цього разу кияни діяли щільніше, але Сергій Сидорчук на дальній стійці втратив свого опонента. Не допоміг і Кадар, який в цій ситуації лише перекривав воротареві кут огляду. Угорець був одним з найліпших в складі «Динамо» за показником ТТД, але в критичних моментах Кадар не виручає, а навіть шкодить (згадуємо ще рикошет в матчі з «Аяксом»).
Власне, цей момент відзначив й тренер чеської команди: »
Він [перший гол] був забитий тому, що ми знали проблему «Динамо» – гра на дальній стійці при стандартах
». Чому з цією проблемою ніяк не бореться тренерський штаб і раз за разом кияни наступають на ті ж граблі?Власне, післяматчева прес-конференція опонента повинна стати посібником для Хацкевича. Помилка Піварича була (знову і знову це повторюємо), але коуч киян замовчує те, про що говорить тренер «Яблонця»: »
Ми змусили суперника дуже часто помилятися і врешті-решт саме через пресинг забили другий м'яч. Зауважте, що в цей момент у штрафному «Динамо» було 4-5 наших гравців. Я думаю, що на 75-й хвилині це не так погано
». І як квінтесенція всього сказаного Петром Радою після матчу:«Мені незрозуміло, як таке досвідчене «Динамо» не зуміло втримати перевагу в два голи».
Щодо Бєсєдіна. Ще можна якось пояснити відсутність його заміни, але як пояснити не вихід на поле Дуеллунна? Артем впродовж матчу жодного разу не пробив по воротах і не здійснив жодної передачі на загострення. Вся гра Артема зводилася до верхових єдиноборств, яких він й справді проводив багато (дванадцять атакувальних єдиноборств в повітрі, з яких шість – виграшних). Але ж не отримував підтримки з глибини, тож після його скидок і виграних у повітрі м'ячів «Динамо» не організувало жодної гострої атаки. Напрошувався вихід Дуеллунна на його улюблену позицію відтягнутого нападника / центрального атакувального півзахисника. В крайньому випадку, Миколи Шапаренка.
Натомість, був випущений Шепелєв з метою освіжити зону Буяльського, себто – зону центральних півзахисників. І саме в цій зоні була втрата м'яча (нехай і захисником) під тиском пресингу, а далі – пропущений гол. І кого в тій ситуації накривав свіженький Шепелєв? Оглянувся, побачив двох самотніх гравців «Яблонця»… і залишився на місці.
Дуже багато прорахунків як для таких матчів. І не вперше вже Хацкевич намагається всю провину звалити на плечі гравців. Боїться відповідальності, дуже цінує свою посаду чи реально переконаний, що рівень нинішніх гравців не дозволяє продукувати той футбол, який хоче бачити тренерський штаб.